Тайський масаж

Королівство Тайланд – таємнича і прекрасна країна – знаходиться в самому центрі Південно-східної Азії між Індією і Китаєм. Тайланд , а його називали до 1939 року, Сіам, є однією з самих екзотичних країн. Тайці називають свою країну “Міангтай”, що в перекладі означає “Країна вільних”.

Крім того, Тайланд – це “Країна усмішок”, бо життєва філософія тайців “сану” визначає сприйняття кожної миті життя, як величезної радості, а найголовніша риса тайської вдачі – це, відчуття пошани до всього живого і єднання з ним.

Ми хочемо розповісти Вам про

традиційний тайський масаж,

який зародився в Індії, але основний свій розвиток отримав в Тайланді. Мало хто знає, що історія тайського масажу налічує 2500 років, а його творцем вважають доктора Жівака Кумар Бхакка, сучасника Будду, за одними даними – тайця, за іншими -індуса.

Засновник цієї практики – Жівака Кумар Бхакка – був знаменитим йогом, лікарем і дотримувався традицій лікування Аюрведи. Майстерність цілителя і хірурга досягла такої популярності, що його запрошували лікувати королів і принців, але найвідомішим з тих, про кого піклувався Жівака, був його близький друг – Будда.

До Тайланду масаж прийшов разом з буддизмом і був широко поширений серед ченців. У той час храми буддистів були не тільки центрами релігії, але і місцем, де вивчали медицину, тому стародавніми лікарями в Тайланді найчастіше були ченці або колишні ченці. Вважається, що тайський масаж увібрав в себе краще з традиційної китайської медицини аювердичного вчення Індії і йоги.

Тайський масаж протягом сторіч розвивався в монастирях буддистів, де проявляли увагу до здоров’я і простих людей. Єдиним місцем, де навчали майстерності масажу був храм (Вати). Найвідоміший з них – Вати По в Бангкоку – Центр Традиційної Тайської Медицини і Масажу, який готує висококваліфікованих фахівців і в наш час. Тайський масаж, разом з лікуванням травами і медитацією, – це давній метод традиційної тайської медицини, плід тайської культури з її особливою філософією.

Тайська система вимагає щирих добрих відносин між масажистом і пацієнтом. В її основі лежить вид універсальної енергії, представленої у двох протилежностях доповнюючих одна одну, – Інь і Янь. Як у вьому Всесвіті, так і людському організмі, Інь і Янь повинні знаходитися в суворій рівновазі. Мета практики тайського масажу і полягає головним чином в тому, щоб привести організм до цього гармонійного стану, швидко досягнувши як глибокого розслаблення, так і інтенсивного надходження життєвих сил.

По дії на організм традиційний тайський масаж можна, мабуть, порівняти з китайською акупунктурою, оскільки він орієнтований на роботу з невидимими енергетичними лініями (на всьому тілі їх налічується 72000, але фахівці тайського масажу фокусуються на десяти основних), які називаються Сіна, і розташованими на них точками. Через них, як через своєрідні “вікна”, в людину вливається життєва енергія. Закупорка цих точок приводить до енергетичної блокади – порушення рівноваги і виникнення різних захворювань. Майстерний масажист, впливаючи на енергетичні точки і лінії, відновлює потоки “прани” (згідно філософії йоги – життєвої енергії) і сприяє лікуванню.

Тайський  масаж , об’єднує в єдине ціле техніка трьох терапій: лінійного масажу, глибинного м`язово-сухожильних мередіанів і мануальної терапії з елементами йоги, за допомогою яких розкривається енергетична система людини. Саме через м’яке розтягнення і масажування енергетичних ліній за методом тайського масажу, знімається напруга тіла, розкриваються енергетичні канали організму, активізується кровообіг, розслабляються м’язи, підвищуюється їх еластичність, стимулюється обмін речовин в кровоносних і лімфатичних судинах, підвищується їх тонус, поліпшується рухливість суглобів, виводяться токсини і шлаки з організму, при цьому також скорочується ризик утворення тромбів і закупорки судин, підвищується і зміцнюється імунітет організму в цілому. Традиційний тайський масаж, відновлює і нормалізує роботу органів і систем організму, укріплює і омолоджує тіло, а масаж рук і ніг, де знаходяться більше 60 акупунктурних точок, є профілактикою і лікуванням багатьох хвороб: зникають болі в попереку, артрит, головні болі, проблеми із травленням, нездужання, викликані стресом…

Масаж проводиться на спеціальних матах. Пацієнт одягає легкий одяг з натуральної тканини, масла при традиційному тайському масажі не використовуються. Під час сеансу, який триває 2-3 години, потрібно бути максимально розслабленим, повністю довіриться масажистові. Масаж виконується технікою плавного розтягання м’язів, суглобів, хребта, сухожиль, натискання всією долонею і передпліччям на рефлекторні зони і лінії мередіанів. При масажі ніг і стоп використовується також спеціальна паличка. Все це сприяє зняттю стресу, нервової напруги, поліпшенню сну, роботи шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, збагачення киснем органів і тканин, що позитивно позначається на роботі серця і мозку людини (профілактика інфарктів і інсультів).

Як такого поняття “Курс тайського масажу” не існує. По можливості, його рекомендується робити щодня (або хоч би через день) для підтримки балансу всіх органів і систем. У Таїланді, це свого роду щоденний раціон – для продовження життя, підвищення тонусу, зняття напруги і збереження здоров’я на довгі роки.

Чи є протипоказання? Існують звичайні протипоказання тайського масажу, загальні і для багатьох інших форм масажної терапії: при серйозних серцево-судинних захворюваннях; при онкологічних захворюваннях; остеопорозі (захворюванні, при якому кістка ламається, але нова кісткова тканина не наростає); при ревматоїдному артриті (запалення суглобів, що викликає їх деформацію і скутість); при шкірних захворюваннях (не масажується уражена поверхня); в період вагітності і лактації; при запущеному тромбофлебіті (масажуються навколишні тканини, для поліпшення місцевого кровообігу); післяопераційний період; при гемофілії – природженій хворобі, при якій не згущується кров.

І все-таки, тут доречний вислів знаменитого фахівця з масажу Енріке Кастеллі Гарсіа, який називає традиційний тайський масаж мистецтвом:
“Хіба комусь протипоказано тепло людських рук? Якщо в будинку закриті двері, ми відкриваємо їх ключем, якщо зламався ключ, можна відкрити вікно.
Так само з масажем: якщо не можна працювати на ногах, то можна працювати на голові, не можна на голові, можна на стопі. Допомогти ближньому своєму, підібрати ключ до організму, знайти першопричину хвороби – ось основне завдання масажиста.”